Публічні дебати на тему «День Галичини» провела Громадська організація «Європейська галицька асамблея». У конференц-залі готелю «Тернопіль» сьогодні, 25 листопада, зібралися представники громадськості та історики, які обговорили можливі дати відзначення Дня Галичини. 7days-ua.com

«Нам, Галичанам, потрібне свято нашої Батьківщини. День, який би мав сприяти консолідації галицького суспільства, зміцнювати в ньому почуття солідарності і взаємоповаги з шанобою до минулого і з любов’ю до майбутнього. Галичина – це особливий регіон, зі своєю історією, ментальністю, культурою. Ця теза не потребує доведення. Якщо ж так, то Галичани мають право на заснування Дня Галичини, у який вони могли б публічно і урочисто віддати їй шану, висловити вдячність і підкреслити її потреби. Самої ностальгійної ретроспективи в цей «день» було б замало. Такий День мусить теж формувати перспективу розвитку краю і народу.» – наголошує голова «Європейської галицької асамблеї» Володимир Павлів. halychyna.org

«Таке свято дасть поштовх для розвитку ідентифікації галичан, а крім того, може стати джерелом залучення додаткових коштів для розвитку краю», – відзначив Ярослав Качмарський. gazeta-misto.te.ua

«Зараз спостерігається в чомусь здоровий, в чомусь нездоровий розвиток регіоналізму в Європі. Як на мене, це прекрасно, коли галичани мають галицьку, волиняки – волинську, а поліщуки — поліську ідентичність. Таке свято як день Галичини може стати туристичною родзинкою, та святкуванням, котре актуалізує спільну ідентичність жителів певного регіону», – письменник, краєзнавець Борис Явір. gazeta-misto.te.ua

«День Галичини – то своєрідний день народження чи день іменин. Це – день пам’яті та день погляду у майбуття. Нам, галичанам, цей день потрібний як квінтесенція любові до нашої Батьківщини, як подія для єднання навколо спільної мети, як символ родства (братерства та сестринства)» – письменник, митець та краєзнавець Борис Явір. doba.te.ua

«Як на мене, такий День не має асоціюватися із політикою, бо це його спаплюжить і кожен амбітний політик схоче його прихватизувати. Також то має бути дата, не пов’язана з релігією, бо і так християни в Галичині живуть за двома літочисленнями, а є й ще сповідники інших релігій чи позарелігійні, якими не варто нехтувати. Це має бути дата, однаково знакова для всієї Галичини. Навіть, якщо її варто поставити на нічим не підкріплене число, то може і краще - історія почнеться з "чистого аркуша"». - Борис Явір. halychyna.org

Після обговорення учасники дебатів зупинилися на кількох подіях, що стали знаковими для Галичини, а тому можуть бути обрані як варіанти для відзначення дня Галичини. Зокрема, це дати, прив’язані до битв квітня-травня 1099 року (в яких Ростиславичі відстояли незалежність Галичини від Русі, Польщі та Угорщини, - примітка BJ), створення Головної Руської Ради, видання альманаху «Русалка Дністрова», створення Легіону Українських січових стрільців і Листопадового чину. 7days-ua.com

Автор: Boris Javir
Джерело: http://borys-javir.dreamwidth.org/151547.html
Категорії: Галичина / поспільство

версія для друку