Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» розповсюдило заяву, в якій висловило готовність зробити все залежне від них заради взаємного примирення між українцями та поляками.

Відповідна заява опублікована на «Історичній правді» за підписом голови Об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимира Середи: «Польсько-українське протистояння у міжвоєнні, а особливо у 40-ті роки минулого століття - на Волині, Холмщині, Підляшші, в Галичині, Надсянні, на Західній Бойківщині, Лемківщині, на жаль, залишило для сущих сьогодні поколінь українців і поляків не тільки прикрі спогади про ці часто трагічні події, а й потребу об’єктивно і всебічно проаналізувати причини, які призводили до масових вбивств сотень невинних українців та поляків, в тому числі беззахисних людей похилого віку, жінок, дітей», – йдеться у заяві.
Окрім того, як зазначається в заяві, впродовж панування комуністичних режимів потужні пропагандистські машини по обидва боки нашого кордону тенденційно, замовчуючи або спотворюючи невигідні для них факти, зомбували масову свідомість сотень тисяч людей.
«На превеликий жаль, і в останні два десятиліття надзвичайно галасливі різні т.зв. кресові патріотичні рухи, товариства у Польщі, використовуючи широкі можливості ЗМІ, зокрема Інтернету, продовжують нагнітати антиукраїнську істерію, зокрема явно спекулюючи на трагічних подіях 1943-1944 років на Волині.
Очевидно, що важко говорити про поєднання і взаємне прощення з тими у Польщі, хто вперто називає українське націоналістичне підпілля бандами, а взаємну братовбивчу польсько-українську боротьбу у 40-х роках минулого століття, вслід за публічними ухвалами окремих польських воєводських сеймиків, вважає вчиненим українцями людиновбивством, тобто геноцидом (ludobójstwo польською означає "геноцид" – ред.) поляків.
Масові вбивства українців, здійснені у ці ж роки різними польськими збройними формуваннями на Волині, Поліссі, Холмщині, у Надсянні, якщо вони про них взагалі згадують, то називають т.зв. вимушеними "відплатними" акціями або навіть "випереджувально-відплатними", як це ніби було у Сагрині на Холмщині. Воістину людський цинізм не має меж», – йдеться у заяві.
«Ми з повагою ставимося до польських науковців, що досліджують ці складні події. Але часто оцінки цих подій - зумовлені, очевидно, усталеними особистими політичними уподобаннями окремих із них - на жаль, бувають далекими від наукової об’єктивності. На наше переконання, важко заперечувати, що визначальною причиною польсько-українського протистояння на Волині, Поліссі, у Східній Галичині у 40-і роки минулого століття була боротьба за політичне і державне майбутнє цих земель. Причому ця жорстока взаємна боротьба часто провокувалася і стимулювалася зовнішніми силами.
У повоєнні роки в Україні та Польщі народились і виросли нові покоління українців і поляків, які хочуть як добрі сусіди жити у злагоді та взаємоповазі. Тож заради цього взаємне українсько-польське поєднання, взаємне прощення кривд, що їх зазнали в ці трагічні роки тисячі як українців, так і поляків стає вимогою сьогоднішнього дня», - сказано у заяві.
«Ми звертаємося до всіх людей доброї волі у Польщі, що ми готові зробити все залежне від нас заради досягнення благородної мети – взаємного примирення між нашими народами та прощення взаємних кривд», – зазначено в заяві.

Джерело: istpravda.com.ua
Категорії: Галичина / поспільство

версія для друку

Рекомендовано до перегляду: