Сьогодні у Львові відбулося урочисте відкриття вівтаря «Голгофа», який перебував на реставрації. Участь у святкуваннях взяли керівництво міста та області, міністр культури Польщі, духовенство Вірменської апостольської церкви, віряни. Очолив святкову молитву архієпископ Української єпархії Вірменської апостольської церкви Григоріс (Буніатян).

«Сьогодні велика і визначна подія у Львові – ми святкуємо 650 років Вірменської катедри, яка є одною з перлин нашого міста. Ми тішимось, що у Львові разом живуть люди різних національностей. В цьому наша велика сила – в єдності. Сьогодні ця приємність – знову побачити відреставровану «Голгофу» – це велике чудо. Дякую всім, хто до цього долучився, особливо Міністерству культури Польщі, яке активно допомагає Львову в реставрації наших пам’яток», – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
Майстрові, який працював над дерев’яним вівтарем «Голгофа», реставратору Анджею Каздеруку міський голова Львова Андрій Садовий вручив подяку.

Дерев’яний вівтар «Голгофа» реставрували два роки у межах проекту «Збереження спільної культурної спадщини», партнерами якого є Львівська міська рада та Міністерства культури та національної спадщини Польщі. Від 2010-го до 2013 року проведено професійні, комплексні реставраційні роботи цінного дерев’яного вівтаря «Розп’яття» («Голгофа») в південному подвір’ї катедри. Роботи проводила група польських і українських спеціалістів. Проект підтримує Фонд культури і спадщини польських вірмен у співпраці з представниками вірмен Львова.

Від 2006 року проводяться також реставраційні роботи настінної поліхромії Яна Генріка Розена в інтер’єрі. На сьогодні відреставровано найбільш зруйновані поліхромії на південній стіні нефи, найстарші (XVI ст.) збережені вірменські настінні поліхромії і вітраж у західній стіні нефи. У 2013 році виконано реставраційні роботи на північній стіні нефи.

Кошторис реставраційних робіт у Вірменському катедральному соборі від 2006-го до 2012 років становить приблизно 1,5 млн злотих (орієнтовно 3,9 млн грн).

Джерело: zaxid.net
Категорії: Галичина / поспільство

версія для друку

Рекомендовано до перегляду: