Галичина.Інфо

JazzBez-2014

День перший. Мар'яна Садовська.
JazzBez-2014

Це був вечір екстазу, - трем проймав усе тіло з першої до останньої хвилини, жодної зайвої думки чи подиху. Зал вдихнув на початку і видихнув вкінці. Катарсис.


День другий. Джаз без джазу.
JazzBez-2014
JazzBez-2014
JazzBez-2014
JazzBez-2014
JazzBez-2014

На сцені - симфонічний оркестр Тернопільської філармонії з диригентом Мирославом Крілем. Попереду стоїть рояль. Ведучий оголошує соліста. Це піаніст, шоумен і лауреат премії Artists International Володимир Зайцев. Оплески. І от, залунала музика. Перший твір, наступний, ще один... Глядачі здивовано шепочуться, - вони прийшли на джаз, а слухають... класику. І так - до антракту!
JazzBez-2014
JazzBez-2014

Після перерви секстет з банджо, труби, туби і барабанів з числа неназваних учасників оркестру таки зіграв джаз, хоча й класику діксіленду і лише кілька композицій.

Тим часом, пан шоумен Володимир Зайцев знову вийшов на сцену, під аплодисменти зали сів за рояль, і заграв... попурі з українських пісень. Звісно, це було неочікувано, але ще більший подив в глядачів викликало наступне виконання творів з репертуару Віктора Павліка (котрі, до речі, написані поетом і незмінним ведучим фестивалю Сергієм Лазо). Кодою стала "Червона рута".

Наступного року, цілком можливо, ми побачимо на сцені Тернопільського драматичного театру Дзідзя. Він теж шоумен і соліст і, не виключено, що й гарний джазмен :)

P.S.: особлива подяка неназваному чоловічому секстету з оркестру, котрі дозволили слухачам в цей вечір отримати невелику, проте емоційну порцію добре зіграних джазових творів.
JazzBez-2014
JazzBez-2014



День третій. Польсько-єврейсько-українські етноджазові імпровізи.

Можливо, я така була одна, а може й ні, але йшла на третій день фестивалю з певним острахом - а ну ж, знову не буде джазу або його буде дуже мало. Але мої страхи, на щастя, не справдились. То був воістину джазовий вечір! Поляки, зрештою, завжди привозили до тернопільського слухача якісне звучання і цікаві джазові експерименти. Хоча, все на любителя: комусь більш до вподоби ф'южн, комусь- бі-боп, комусь- фрі, комусь -ню.

Розпочали вечір тріо "Шофар" (Рафаель Рогінські, Міколай Тжашка, Маціо Моретті). Шофар, щоб Ви знали - це єврейський древній музичний духовий трубний інструмент із крученого баранячого рогу і має для синів Ізраіля неабияке містичне і релігійне значення. І, хоча в жодного з музикантів ніц подібного в руках не спостерігалось, очевидно, що сакральне значення цього інструмента музиканти перенесли на власні імпровізації, виконані на електрогітарі, саксофоні, кларнеті і перкусії. І, що важливо, їхні імпровізи грунтувались саме на єврейській народній і релігійній музичній тематиці. Було очевидно також, що чоловіки розуміють одне одного "з пів-ноти" - на трьох інструментах вони створювали місцями гармонійні, місцями - холерично-експресивні композиції і відповідний настрій у глядачів.

Наступними, одразу після антракту і під оплески, вийшов українсько-польський квінтет "FUTUREthno", котрий продовжив етно-джазову тематику, але вже на варіації нашого рідного і, близького нам, польського фолку. До звучання скрипки (Філіп Шиманяк), контрабасу (Лукаш Овчинніков), барабанів (Гжегош Палка) і фортепіано (Роман Бардун) хлопці додали скретчі і синтезатори Войцеха Длугоша. Тема, безумовно, не нова в джазі, але вона звучала на диво мило, особливо - в варіаціях українських народних пісень. Публіка була в захваті - п'ятірку ще довго не хотіли відпускати зі сцени.

Рекомендовано до перегляду:

» » JazzBez-2014
  • dle шаблоны бесплатно
  • ,
  • Игры для Андройд
  • Усі права застережено.
    Передруки без зворотнього посилання заборонено.
    galychyna.info © 2010-2015