Як_стверджують організатори, основною метою проведення цієї книжкової виставки є привабити більше уваги громадськості до, власне, книжок. За ідеєю, Ляйпцизький книжковий форум мав стати своєрідним майданчиком для зустрічі видавців і преси. На тому ж майданчику мали можливість перетнутися й сотні авторів, перекладачів, упорядників, а також тисячі спраглих до читання відвідувачів.




За_участі українських авторів, видавців, кураторів, журналістів, фотографів і програмістів відбулося понад двадцять заходів. Більшість із них зосередилася на основній сцені OstSüdOst (Україна, Білорусія, Польща). Одразу за імпровізованою стіною від сцени діяв інтерактивний стенд, де на плазмах та планшетах була представлена перекладена німецькою інформація про літературу та видавничу справу, проекти, періодику та розвиток технологій для читання та навчання. На стенді також діяло Українське літературне кафе, де «тусувалися» українські автори, журналісти й перекладачі, оживляючи неформальним спілкуванням «офіційну» частину програми.
На_українську «територію» (яку, до слова, позначав великий жовто-блакитний стяг), сходилися також багато поціновувачів української культури, серед яких помітили й посла Німеччини в Україні та куратора програми «Транзит» Мартіна Поллака.




Тимчасом у п’яти просторих приміщеннях виставкового центру розмістилися не лише видавці зі своєю продукцією, але й зали для перегляду фільмів, картинні галереї, ігрові майданчики, виставкові кіоски ІТ-продукції. Як відомо, книжки треба читати зі смаком і в комфорті: тож на виставці діяли кафе, де відвідувачам пропонували кухні різних народів, а також найрізноманітнішу каву й чаї; виставки зручних і затишних дерев’яних меблів, гамаків, подушок тощо.


У_різних куточках центру відбувалися презентації книжок, автограф-сесії, зустрічі з читачами. Однією з наймасовіших зустрічей стала презентація книжки популярної німецької акторки Андреї Савацкі, відомої своєю роллю поліцейської інспекторки в кримінальному серіалі.
Представники релігійних видавництв пропонували відвідувачам ознайомитися з найменшою у світі Біблією, яку можна читати лише під мікроскопом, свитками Тори, давніми друкарськими верстатами тощо. Також можна було погортати Святе Письмо німецькою, видане 1738-го року.


Ляйпизька мерія також усіляко сприяла популяризації виставки. Наприклад, для всіх відвідувачів та учасників виставки проїзд у громадському транспорті був безкоштовним.

Автор: Nadiyka Gerbish
Фото: Nadiyka Gerbish
Джерело: galychyna.info
Категорії: решта світу / культура

версія для друку

Рекомендовано до перегляду: